Звільнення Валерії Гонтаревої: передумови і перспективи

«Досягнення» голови НБУ в банківській сфері

  • Згідно з даними Асоціації захисту банків, за період робо- ти Валерії Гонтаревої на посаді голови НБУ 89 банків були виведені з ринку.
  • Втрати бізнесу та громадян становили близько 550 млрд грн.
  • Кількість вкладників, які змушені були забирати депози- ти через Фонд гарантування вкладів фізосіб, склала понад 1,6 млн, а навантаження на Фонд збільшилося до 80,3 млрд грн виплачених коштів тільки за 2016 рік.
  • Закриття банків призвело до масових протестів вкладни- ків і падіння довіри до банківської системи.
  • 106 тис. працівників банків були звільнені у зв’язку із за- криттям фінустанов.

Довгограючий серіал під назвою «Звільнити Гонтареву» завершився на велику втіху його головної героїні. Адже Рада відправила «мабуть, одного з найкращих банкірів світу», за версією Порошенка, у відставку, а не за ґрати. І це попри те, що на посту голови Нацбанку вона скоїла достатньо правопорушень, щоб її діяльність розслідували Генпрокуратура та НАБУ.

Гонтарева, яка доклала максимум зусиль для знищення української банківської системи й обвалу гривні, перед голосуванням парламенту за її відставку з посади керівника нацрегулятора зволила відзвітувати про свою діяльність. Без тіні сумніву вона заявила: «Я прийшла в НБУ для проведення реформ. Коли всі необхідні для української економіки й фінансової системи реформи були здійснені, я визнала свою місію повністю виконаною й у квітні минулого року подала президенту заяву про відставку за власним бажанням. З 11 травня 2017 року я вже не працюю в Національному банку».

До свого активу вона занесла забезпечення макрофінансової стабільності, старт нової монетарної політики інфляційного таргетування, зростання золотовалютних резервів завдяки співпраці з МВФ та іншими міжнародними кредиторами, очищення банківської системи від неплатоспроможних банків і повну трансформацію Нацбанку.

Заслухавши Гонтареву, Рада проголосувала за відставку з м’яким формулюванням: «виникнення обставин, які виключають можливість бути головою НБУ» (п.10 ст. 18 закону про НБУ). Хоча причиною звільнення повинна б стати як мінімум «втрата бездоганної ділової репутації».

Гонтарева на посаді керівника Нацбанку неодноразово порушувала закон. Так, згідно зі ст. 99 Конституції України, забезпечення стабільності національної грошової одиниці є головною функцією регулятора. І хоча вона невтомно повторювала, що НБУ жодної відповідальності за девальвацію не несе, Основний Закон стверджує зворотне. Отже, те, що вона обвалила гривню і свідомо йшла від стабільного курсу, є правопорушенням, яке може бути кваліфіковане як тяжкий злочин згідно з ч. 2 ст. 364 ККУ «Зловживання владою або службовим становищем».

Їй також інкримінують торгівлю облігаціями внутрішньої державної позики через афілійовані банки, а також невмотивоване закриття комерційних фінустанов, що призвело до втрати громадянами банківських вкладів. Предметом розслідування правоохоронних органів також можуть стати й факти рефінансування низки банків.

Крім того, за Гонтаревою тягнеться солідний корупційний шлейф, особливу пікантність якому додає можлива причетність до виведення в офшори грошей Януковича через компанію, співвласницею якої вона була до того, як очолила НБУ.

Народні депутати від «Батьківщини» та представники інших фракцій неодноразово вимагали створити тимчасову слідчу комісію для розслідування діяльності Гонтаревої на посаді голови Нацбанку. Та комісія так і не була створена. Генпрокуратура також починала вивчення матеріалів за окремими епізодами її роботи. Однак чіткої відповіді ми досі не маємо, незважаючи на резонанс у міжнародному співтоваристві після опублікування розслідування Al Jazeera.

Ймовірно, в разі якщо політична парасолька президента над Гонтаревою закриється, антикорупційні органи виявлять ще багато чого цікавого в її діяльності. А поки що складається враження, що Гонтарєва — мабуть, єдиний очільник нацрегулятора, якого так одностайно вимагали відправити у відставку депутати, банкіри, вкладники і суспільство, — насолоджуватиметься свободою й далі. Тому що в Україні персональну відповідальність за свої діяння чиновники найвищого рангу не несуть.

А країна? На їхню думку, країна все стерпить. Поки народ України нарешті не згадає, що саме він є головним роботодавцем, і не вимагатиме від чиновників не порожніх звітів у парламенті, а реальної відповіді за свої діяння.

 

Першоджерело: Вечірні Вісті

 

ВСІ НОВИНИ